У перший день війни я був вдома. До мене прибігла онучка і сказала, що почалася війна. Весь час ми сиділи в погребі, а над нами літали літаки. Нам давали гуманітарну допомогу, тож їжа у нас була.

Онучка виїжджала з чоловіком - він працював у Литві. Але потім періодично поверталась.

У мене немає слів, який жах відбувається. Війна нікого байдужим не залишила.

Хочу, аби війна закінчилась вже влітку, бо скільки вже можна. У нас немає нічого, все розбомбили.