Мені 67 років, я зі Снігурівки. Жили звичайно. Я працював, потім пішов на пенсію.

В перший день війни у нас тут все бухкало і горіло. Ми з дружиною весь час тут були, не виїжджали. Важко було. Світла і води не стало. 

Не хочеться згадувати, як у підвалі жили. На вулицю не можна було вийти - тільки в підвалі сидіти.

Найприємніше було, коли нас звільнили. Ми дуже зраділи, коли побачили, як наші хлопці коло нас проїхали.