Я вже починаю забувати 2014-й. Тут взагалі було казна-що! Ракети летіли і вдень, і вночі. Добре, що сюди тільки дві попало. Віяло вогню було, як від «Катюші» в 1945 році. Так і ми під вогнем між Новим Айдаром та Луганськом живемо. У Щасті падали ракети на квартали.
Сім’я моя, сини і перша дружина в Луганську жили. Там взагалі, розповідали, жах що відбувалося. Старший син поїхав до Кривого Рогу, там зі сім’єю живе, тому що тут умови життя такі ідіотські...
Слава Богу, майно не постраждало. У моєї дружини квартира в Щасті, на п’ятому поверсі, так снаряди падали на дах, але слабенько. Просто дах потік.
Загалом, я хочу забути все це.