Ми з чоловіком і двома дітьми жили в місті Миколаїв. У перший день війни виїхали до моїх батьків у село Сергіївку Миколаївської області.

Російська армія почала бомбити Миколаїв ще о третій годині ночі. З соціальних мереж ми дізналися, що почалася війна. Панікували й плакали. Дуже швидко зібралися й виїхали, щоб не ставити під удар своїх дітей. 

Складно звикати до нового життя. У селі поганий інтернет – діти не навчаються. Та, на щастя, є світло, газ, вода. Отримуємо гуманітарну допомогу від Фонду Ріната Ахметова та інших організацій. 

Я почала більше цінувати рідних. Бабусі 86 років. Вона пережила Другу світову війну та голод. Я нею опікуюся. Сім’я в нас дружна.

Єдине бажання – щоб закінчилася війна. З потенціалом нашої нації та жагою до перемоги це має статися найближчим часом.