Мені 24 роки. Я жила з рідними в селі Євгеніївка Миколаївської області. 24 лютого ми почули вибухи в Миколаєві, потім побачили заграву з боку Херсону. Так і дізналися про початок війни. 

Дитина боялася, коли свистіло над головою. Снаряд вибухнув поряд з будинком і вилетіли вікна. Росіяни приходили з обшуком, а в сусідніх селах чинили насильство над жінками й дітьми, катували і вбивали людей. Тому ми вирішили виїхати. 

Виїхали тато, мама, я з дитиною і брат, а бабуся з дідусем і тіткою залишилися.

Було дуже важко проїжджати російські блокпости. Коли доїхали до нашого – відчули полегкість. Ми виїхали в Новий Буг до родичів. Я з дитиною часто їжджу додому, але поки що не наважуюся повернутися назовсім.  

Хочеться, щоб швидше закінчилася війна. Хочеться, щоб наші хлопці повернулися додому живими та здоровими.