До 2014 року ми проживали у м. Горлівка, Донецької області. Щоб не перебувати в окупації, вимушені були виїхати. "Осіли" в Краматорську. Тут син закінчив дитячий садочок, пішов до школи, затоваришував з однокласниками, з'явились друзі. І ось, коли здавалося, що все налагодилось - повномасштабне вторгнення агресора... І знову від обстрілів, загрози для життя і здоров'я, вимушені були вдруге покинути свою домівку.

Зараз тимчасово проживаємо в Києві, чекаємо на перемогу! У сина мрія: хоче зустрітися зі своїми шкільними товаришами з Краматорська. Найважчим було зробити все можливе, щоб дитина не боялась і почувалась захищеною.

Цей рік, особливо осінь-зима, були дуже важкими. Але, завдяки допомозі пересічних громадян, волонтерських і благодійних організацій, держави - з гуманітарною катастрофою не стикались.