Було страшно. Сиділи в підвалах, тому що розривалися снаряди та все інше. Усі вікна й дах були розбиті – вибухнуло поруч з будинком. Ми самі відновлювали. Тоді син жив тут, але потім забрав дітей і виїхав, а ми залишилися удвох.

Рвалися снаряди, ніби у тебе над головою, над дахом. Ми були вдома, а потім зібрали вранці речі, сіли в машину – і бігом звідси. Близько двох місяців тут не жили, а потім повернулися. Як кажуть, удома і стіни допомагають

У гостях добре, а вдома краще. Так і живемо. Воєнні дії почалися вночі. Ми це пережили, а вранці поїхали.

Ми пенсіонери, тому на роботу не ходимо. Нерви вже не ті – щось стукне, а вже схоплюєшся. Нервова система розхитана. Зараз не так, як було раніше, коли розривалося поруч. Звичайно, все це вплинуло на нас.