Оковита Марія, учениця 9 класу Харківського ліцею №62

Вчитель, що надихнув на написання есе - Гряник Людмила Григорівна

Моя Україна майбутнього

Сьогодні в Україні непроста ситуація. До нас вторглися і вирішили знищити <<колишні брати>>. Багато українців вимушено перебувають за кордоном і не можуть повернутися додому через зруйновані домівки російськими загарбниками чи з огляду на небезпеку. Але сьогодні всі ми, як ніколи раніше, намагаємося допомагати один одному.

Я маю надію, що коли ми переможемо, наш народ не втратить здатності співчувати та бажання допомогти.

Я вважаю, що в майбутньому Україна буде дуже розвиненою державою. Особливо в робототехніці. На цей момент моя Батьківщина вже має значні здобутки в цій надзвичайно важливій галузі: наприклад, ми застосовуємо інтерактивні панелі для навчання, створено 3D моделі деяких живих тканин людського організму. Проте вчені продовжують працювати в цьому напрямку і в майбутньому, я впевнена, зможуть виробляти штучні органи людини.

Я вірю в те, що всі українці, які зазнали каліцтва під час війни, зможуть відновити втрачені кінцівки, зір, слух. І стати активними учасниками нашої спільноти.

Щодо майбутнього транспортної інфраструктури в Україні. Обов’язково відбудуємо всі дороги, та вони стануть навіть кращими, ніж були до війни. Наприклад, зведуть, як у багатьох розвинених країнах світу, декількаповерхові магістралі. Будівлі в Україні стануть ще вищими та красивішими, а також практичнішими.

Замість спалених лісів та степів, забуяє нова рослинність. А ландшафтні дизайнери подбають про те, щоб творіння їхніх рук було надзвичайно красивим. Зелений колір — це колір життя, без нього ми не можемо уявити свого існування. До того ж, рослини виробляють кисень, яким ми дихаємо, отже, повітря буде чистішим та дихати всім буде легше.

Україна поставила багато світових рекордів у спорті, які досі ніхто не може перевершити. Але в майбутньому ми досягнемо небачених успіхів. У моїй країні дуже талановиті та творчі люди, і я впевнена, що вони зможуть прославити Україну ще більше.

Уже зараз українську музику слухають у Європі, зате в майбутньому наші пісні будуть лунати в усьому світі. Наших виконавців з нетерпінням чекатимуть у різних країнах. Українська пісня навіки оселиться в серцях людей планети.

Підсумовуючи сказане, підкреслю, що в України дуже велике технологічне та культурне майбутнє! Треба наполегливо працювати, а ще вірити в те, що в нас усе вийде. І ніколи не здаватися. Тільки вперед!