Я точно не пам’ятаю, якого числа обстріляли село. Було дуже страшно, дим був усюди. Ось це пам’ятається. Було дуже страшно. Багато моментів було важких, коли стріляли. Усі жителі дуже важко переживали. На щастя, наш будинок не постраждав.
Не було світла. Була хвора мама, дуже важко мені було тієї зими. У підвал ми не спускалися, але багато жителів, звичайно, ховалися.
Ми ненадовго виїжджали, коли було сильно небезпечно. Зараз більш-менш нормально. Іноді буває, що чутно, коли далеко стріляють. Однаково важко. Майже всі жителі села через пережиті стреси хворіють. Боїмося, щоб не повернулося те, що було.
Чоловік переніс кілька операцій на очах. Завжди хвора мама. Так і живемо. Зараз усі не можуть, як раніше, пересуватися. Ми найбільше хочемо, щоб настав мир. Це найголовніше.
Фонд Ріната Ахметова надавав нам допомогу – і чоловікові, і мамі. Дуже дякую.
Червоний Хрест теж допомагав. Це було важливо, тому що гроші йшли на лікування. Усе від стресу, від нервів. Дай Бог здоров’я всім, хто допомагав. Ми всі дуже чекаємо миру. Дай Бог, щоб він настав.
.png "Імена")
