Росада Анастасія, учениця 10 класу Уманського ліцею №2 Уманської міської ради Черкаської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Король Наталія Миколаївна

Чому бути українкою - це моя суперсила?

Бути українкою - це справжня суперсила. З давніх - давен наші пращури намагалися відстояти незалежність України для того, щоб ми жили у вільній країні зі своєю мовою, культурою, традиціями, тож вони наші самі справжні герої .У кожного з нас у ДНК закладений обов’язок - обороняти та відстоювати нашу рідну неньку до кінця.

Я вважаю, що кожен українець повинен пишатися своєю країною, відчувати гордість за минуле країни і віддавати шану кожному полеглому герою за наше сьогодення.

Для всіх українців кожен герой - це син, батько, брат, дідусь, усі вони нам рідні, а для них вся Україна - дім, усі українці -  це сім’я, яку вони захищають від тих, хто нахабно зайшов на нашу землю й знущається з наших людей. Уся земля злита кров’ю наших людей. Я надзвичайно пишаюся тим, що я українка, що я живу в одній країні з героями, яких ми повинні поважати та допомагати їм надалі.

Надзвичайно вдячна людям, які стоять на економічному фронті, це також важлива місія на сьогоднішній день. Я невимовно рада, що живу в одній країні з тими, хто має сильний дух, хто боронить країну, не покладаючи рук. Змучені, але нескорені!

Незламність духу й сила української нації протягується довгими роками, вона пройшла безліч випробовувань, але не втратила віри в спокійне майбутнє. Незламність духу та любов до України було в багатьох видатних поетів і діячів тих часів і сьогодення.

Наші люди зазнали безліч страждань за всі роки життя нашої нації: не сприйняття нас, як окремої держави, приниження наших людей, знецінення їхньої думки та багато інших неприємних речей, проте ми не здалися, вірно йшли за метою.

За допомогою багатьох відомих діячів усе-таки досягли того, за що боролися. Україна незалежна, суверена, соціальна, правова держава. Незламність нашого духу полягає в тому, що всі ми надзвичайно талановиті, вірні своїм традиціям, звичаям та шануємо своє минуле. Ми незламні, адже боремося до кінця. Увесь світ здивований тим, який патріотизм ми проявляємо.

Я пишаюся тим, що я українка, що в моїй країні проживало та проживає багато видатних письменників, яких знає весь світ. Вони всі у своїх поезіях висловлювали свою любов до рідної мови, возвеличували її красу та красу рідної неньки-України.

Їхні вірші - це словесна зброя, що надихала та окрилювала українську націю. Мені здається, що вся ця творчість підтримувала український народ у тяжкі години та надавала йому віру у світле, мирне майбутнє. З роками нашої витримки після всього, через що ми пройшли й проходимо до цього часу, я можу з упевненістю стверджувати, що ми є - НЕЗЛАМНІ ЛЮДИ в НЕЗЛАМНІЙ КРАЇНІ!

Кожен з нас докладає зусилля для перемоги, і є важливим для країни в такий тяжкий час. Усі українці заради перемоги роблять все, що в їх силах.

Багато чоловіків та жінок стоять на обороні зі зброєю в руках, у цей час ми маємо велику кількість волонтерів, що допомагають військовим та людям, які були змушені покинути власні домівки. Зараз численна кількість громадян донатить на потреби військовим та тим, хто має потребу.

Що я роблю заради перемоги? Я беру участь в акціях від школи, малюю малюнки для підтримки військових, також я розумію, що після закінчення війни,  потрібно буде відбудовувати Україну, тож потрібні розумні спеціалісти в кожній галузі, тож я намагаюся гарно навчатися, отримувати хороші знання, щоб допомогти відбудувати країну.

Мої рідні також роблять все для того, щоб пришвидшити перемогу. Мій тато, яким я дуже пишаюся і якого сильно люблю, з перших днів на війні боронить нашу країну. Кожен з нас у міру своїх сил допомагає та пришвидшує перемогу. Один скаже: “Слава Україні”, - а мільйони дадуть відповідь : ”Героям Слава!”