2015 рік. Моя мама вирішила, що я маю виїхати, але не сама. Зі мною їде бабуся та її мама. Це заспокоює.

Ми вже приїхали. Місце гарне, ми тут будемо жити.

Ми заселилися в пансіонаті, батькам чомусь страшно. Ну, тут круто. Я хочу залишитися, бабуся сказала, що це ненадовго, і ми скоро поїдемо додому.

2017 рік. Ми живемо не вдома вже рік, ми з моєю сім'єю двічі міняли місце проживання, але зараз осіли в одному місці. Вирішили приїхати назад додому. Усім сумно, та й мені теж. Але, думаю, так буде краще.