Світлана Іванівна розповідає, що відразу після 24 лютого у рідному місті закрилися всі магазини та аптеки, почалися постійні обстріли. Щоночі вона зі своєю родиною лягала спати і думала про те, що на них чекає вночі та наступного дня. У місті не було води та їжі, почалися проблеми з електропостачанням. Світлана була у шоці, коли біля її будинку впала авіабомба. Серце жінки розривається від того, що вдома залишилися рідні, і вона нічого не знає про них.