"В ніч, коли снаряди падали і лунали вибухи кожну секунду, він грав Баха для старенької бабусі"

Українська художниця Ольга Wilson малює «душі» загиблих українців.

«Я хочу попросити вас поділитися історією про мого любого друга і намалювати його портрет. Відправляю вам 3 його фото, і текст історії, яку нам розказала сусідка, коли вже після похорон ми приїхали в Ірпінь в його квартиру. Ця історія нас так вразила, що я хочу розказати її всім.

Коли почалася війна, Коля залишився в Ірпені, щоб допомагати людям. Був в рядах тероборони. Приймав участь у евакуації людей в безпечне місце, навіть вивозив на велосипеді тих, хто не міг вийти самотужки.

Одна його літня сусідка не змогла вибратись з Ірпеня, в квартирі лежало тіло її загиблого сина, вона не хотіла його залишати, як Коля її не вмовляв. В ніч, коли снаряди падали і лунали вибухи кожну секунду, він грав Баха для старенької бабусі, щоб їй не було так страшно пережити ту ніч.

Наш Коля був скрипковим майстром та вуличним музикантом. Він грав на вулицях Києва. Він грав з такою щирістю, що у людини, яка чула його музику, вмить відкривалось серце. Він жив так щиро, що міг змінювати свідомість людей одним словом. Він був воїном світла, а його зброєю була музика.

Микола Ткаченко загинув від уламків снаряда в Гостомелі в середені березня. Він залишив по собі прекрасних дітей і світлу пам'ять про себе.»