Про початок війни Яна Олександрівна дізналася від колег, а невдовзі за вікнами свого будинку почула вибухи. Вона не вірила в реальність того, що відбувається. Героїня історії згадує, що було боляче та страшно бачити зруйноване бойовими діями місто та гуманітарну катастрофу, з якою зіткнулися місцеві жителі. Щодня вона прокидається з надією, що незабаром окупантів виженуть.
.png "Він був справжній герой")
.png "Привезли Катю додому, поховали в садку")
.png "Імена")
