Діденко Аліна, учениця 10 класу Комишуваської гімназії "Джерело" Комишуваської селищної ради

Вчитель, що надихнув на написання есе - Іщенко Наталія Вікторівна

Чому бути українкою - це моя суперсила?

Я - українка, і пишаюся цим. Я щаслива від того, що народилася й живу саме в Україні. Чому? По-перше, це те місце, де я не тільки народилася, а й виросла, де кожною, протоптаною змалечку стежиною, зможу пройтися, навіть із закритими очима.

По-друге, це земля моїх предків, та земля, де зростатимуть мої діти.

Я люблю рідне селище за його прекрасні, неосяжні, захоплюючі краєвиди. Вийдеш в поле - і очі не можеш відвести від жовтого моря зрілого жита, яке стоїть, наче непідступна стіна. Але не тільки своєю красою багата моя країна. Основна її цінність - неймовірні люди, які, завдяки згуртованості, порозумінню та незламності, долають будь-які перешкоди  упродовж багатьох століть, відстоюючи тим самим право бути незалежними і вільними.

Я, безсумнівно, знаю, що міцність і сила духу українців базується на єдності.

Мої односельчани захищають нашу Батьківщину від російських окупантів. Це хоробрі, стійкі, незламні люди, і так думають усі мешканці нашої громади, країни та й усього цивілізованого світу.

Впевнена, що наш народ неодмінно та обов'язково переможе будь-якого ворога!

Я представниця юного покоління українців. Зараз навчаюся та набираюся сил, адже мені, з моїми однолітками, доведеться взяти на себе відповідальність за майбутню долю України. Сьогодні кожен із нас робить все можливе, щоб урятувати свою країну. Я намагаюся гарно навчатися, тому що війна вже вплинула на нашу економіку, і щоб підняти її, нам потрібні будуть висококваліфіковані спеціалісти в кожній галузі.

Ще намагаюсь говорити чистою українською мовою, без суржику, та дивлюся тільки український контент. Під час російського вторгнення  захопилася  ще ґрунтовнішим вивченням англійської мови - практикую, удосконалюю свої знання, бо вважаю, що повинна знати цю мову краще, ніж російську.

Ще одне моє захоплення – читання  книжок про історію України, де відкриваю для себе нові  факти, на які раніше не звертала увагу.

Також зрозуміла, що підтримка, навіть словом, має зараз велике значення, тому обов’язково спілкуюся з рідними та друзями.

Наш шлях до Перемоги – не простий та драматичний, проте цією дорогою ми всі крокуємо разом. Варіанту відступити, відмовитися від обраного шляху - немає. Тому згуртуймося та працюймо! Кожен робить своє… заради омріяної та великої Перемоги.