У Олега Павловича до війни було спокійне життя, робота. Виховував дітей та задоволений був усім, що мав. З початком війни діти роз’їхалися, дружина померла кілька років тому і чоловік залишився самотнім. Під час обстрілів ховався у погребі. Єдина і головна мрія про мир.