Коли почалася війна я був дома і солодко спав. О п'ятій годині меня розбудила мама і сказала що нам треба спускатися у підвал, я зрозумів що почалася війна. Від страху у мене почалася рвота. І через силу ми з мамою спустилися у підвал.

Мене дуже шокувало, що над будинком почали літати літаки. Ще шокувала поранена сусідка, вона пробігла в підвал уся в крові. А ще біля будинку був удар. Їжи дорослим не вистачало. Їли в основному кашу, майже без мяса. На жаль нам з мамою прийшлось виїхати, залишити батька і дідуся так як вони вимушені були залишитися з старенькою прабобусею. А друга бабуся і дідусь і зараз залишаються в окупації.

Волонтери привезли дівчинку з Бахмута, в якої вбили брата і мати. Маленька Ваня, мені так її шкода що я на святого Миколаю подарував їй ляльку.

У мене залишився уламок, який прилетів в нашу квартиру. Я його зберігаю і зараз.