Два роки тому Кирило був на межі життя та смерті. У нас у місті йшли бої, і від жаху та стресу дитина захворіла на цукровий діабет. І в той самий період помер його дідусь, а через рік від раку головного мозку – батько Кирила.

Через постійний стрес хвороба Кирила прогресувала. Ліки закінчувалися, він мало не впав у кому.

В аптеках необхідного йому інсуліну просто не було. Він був млявий, у нього голова постійно боліла. Дуже страшно було опинитися в такому становищі, що я не могла дістати йому інсулін.

Хочу, щоб моя дитина одужала. Кажуть, у перехідному віці організм переростає – і дитина йде з інсуліну. Ось цього я хочу найбільше.