Томчук Захарій, студент 2 курсу Відокремленого структурного підрозділу "Харківський фаховий коледж інформаційних технологій Національного аерокосмічного університету ім.М.Є.Жуковського «ХАІ»"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Лучко Юлія Іванівна

Моя Україна майбутнього

Одна з глобальних проблем людства – збереження  миру у світі, тому  це  і є спільна відповідальність усіх країн і людей, які в них живуть. Сьогодні, в такий нелегкий для кожного час, поняття «мир» стає все важливішим і бажанішим. Адже мир – це не просто відсутність війни, це й стан гармонії в суспільстві,  взаєморозуміння та повага між людьми. Для мене мир – це можливість жити в безпеці: ходити до коледжу, спілкуватися з одногрупниками,  відвідувати музеї, театри, гуляти парками нашого красивого міста, влітку їздити на море, знаходити нових друзів…

Мир – це щасливі люди навколо мене, спокійне життя та відсутність постійних переживань за своє життя та життя рідних і близьких.

Звичайно, мріючи про мир та майбутнє своєї Батьківщини, не можна стерти з пам’яті  той жах та кровопролиття, які охоплюють нашу рідну землю зараз.  Ця війна стала неабияким викликом для кожного з нас, адже ніхто не міг навіть уявити, що у ХХІ столітті, в період розвитку інформаційних технологій та налагоджених дипломатичних відносин між країнами, може розпочатися така страшна агресія проти нашого народу.

Для нас – українців – вона стала справжнім тестом на міцність та здатність зберегти єдність нашої нації.

На жаль, зараз українці  проходять через страшні випробування: кожний день не проходить без сумної звістки – втрати, руйнування та  страждання ні в чому невинних людей.  Але на захист незалежності та щасливого майбутнього держави став цвіт нації – щирі, сміливі й завзяті люди різного віку (дівчата й хлопці, чоловіки й жінки).

Віддати життя заради інших – це вищий прояв любові. Навіть Біблія говорить, що немає більшої любові, ніж та, коли ти віддаєш за іншого своє життя.

Війна розчавлює зміст слова «мир», насміхається над можливістю вирішувати конфлікти мирним шляхом,  зневажає й порушує  гідність та право людини будь – якої країни, будь – якої нації. Однак, я вірю, що після закінчення всіх жахіть, Україна вийде з цього випробування сильною  та об’єднаною.

Після перемоги відновляться наші зруйновані міста й села, обов’язково покращаться умови життя кожного українця, а також повернуться ті, хто був змушений під обстрілами та вибухами покидати свій рідний дім, шукаючи безпечного проживання.

Дивлячись у майбутнє, я бачу Україну як сучасну, розвинуту, правову  та європейську країну. Моя Україна майбутнього – це країна, де кожен громадянин має рівні можливості для освіти та кар’єрного зростання.

Це країна, де права та свободи людини поважають і захищають, де правосуддя є справедливим і не корупційним.

У моїй країні майбутнього економіка процвітає, технології розвиваються,  а люди живуть  здорові та щасливі. Україна співпрацює з іншими, обмінюється культурою та інноваціями, стає активним учасником міжнародних процесів, які спрямовані на мир та стабільність у всьому світі.

Після нашої перемоги я буду долучатися до різних соціальних, економічних та інноваційних проєктів, які покращать життя українців.

Моя Україна майбутнього – це країна, в якій кожен буде відповідальний за своє майбутнє та майбутнє своєї держави. Моя  країна буде  служити прикладом іншим країнам, де слово «мир» не тільки виголошується, а й реалізується в кожному аспекті життя.