Надія Григорівна до війни жила спокійним життям. Війна для неї стала повною несподіванкою. Разом з рідними доводилося багато разів ховатися в підвалі. Через сильні обстріли в чотирнадцятому році рідне місто спорожніло – люди масово виїжджали, хто куди. Найбільше жінка мріє про мир.