У перший день війни мені подзвонила донька і сказала, що Росія напала на Україну. Тоді я вже жила в евакуації у Світлодарську, бо в 2015 році довелося бігти від бойових дій у Мар'їнському районі. Я не очікувала, що знову доведеться переживати цей жах. 

Найстрашніше для мене те, що гинуть діти. Росіяни кажуть, що б’ють по військових об’єктах, а насправді вбивають наших людей. Сподіваюсь, що скоро вони за це будуть покарані.

Після перемоги я хочу повернутись до рідного краю, аби мене поховали поряд із моїми батьками. Україні бажаю миру та розвитку.