Я Михайло, мені 11 років. Наша сім'я проживала. в м. Красноармійськ (Покровск) Донецької області і складала 4 людини, потім у 2016-му ми переїхали у м.Бердянськ Запорізької області, у 2019-му нас стало п'ять, взяли під опіку одну дитину, вона сирота і має інвалідність.

Все було добре, ми ходили до школи, дівчата на вокал, малювання, я ходив на футбол, ми їздили на змагання, перемогли, а потім почалась війна...

Війна змінила все, ми прожили два місяці в окупації, помогали людям, які приїхали з Маріуполя, а потом ми змушені були виїхати до Запоріжжя. Постійні тривоги і прильотом, ти не знаєш, чи прокинешся ти чи ні, іноді було дуже страшно.

Я перестав ходити на футбол, близько року не мав такої можливості, нічого не працює, тому що дуже небезпечно, але зараз я знову граю, чому дуже рад!