Війна зламала всі плани молодої родини з двома дітьми. Тепер вони мріють не про своє житло, а про те, як елементарно вижити. 

Ми відпочивали з дітьми вдома і ні про що не здогадувались, доки не подзвонила знайома. Коли вона повідомила мені цю страшну звістку, у мене був шок: хвилин п’ять я не могла вимовити ані слова.

Було дуже страшно – за себе і за дітей.

Я відчула великі труднощі від підвищення цін, тому що грошей і до війни не вистачало. Перший час люди скуповували все, магазини були порожні – запасів було мало, продукти не завозили. Була паніка – чим годувати дітей.             

До глибини душі мене зворушують мужні українські хлопці, які пішли захищати нас.

Зараз я в декретній відпустці, не працюю. Живу зі своєю сім’ю в орендованому будинку. До війни ми збирались придбати власний будинок, але так і не встигли – він залишився для нас нездійсненною мрією.