«Рано вранці 24 лютого зателефонувала моя тітка і крізь сльози сказала, що почалася війна. Паніки не було, але всі почали запасатися їжею та водою.

Розбомбило квартиру моєї мами. Вона лежала в коридорі вся в шибках і не могла встати. Насилу її спустили до підвалу, там ми й виживали разом з іншими сусідами», - згадує Валентина Ярошенко.

Квартира згоріла, не лишилося ні фотографій, ні документів. Жінка розповідає, що бачила окупантів та питала їх, навіщо вони прийшли? У відповідь почула, що її прийшли рятувати.