У Маріуполі Юлія рятувалася разом із сином, донькою та чоловіком. Із початком повномасштабного вторгнення хотіли виїхати поїздом. Але не встигли. 

"Вибухи, бомби, їхали танки, стріляли. Світ, газ, опалення, вода зникли 2 березня. До 16 березня ми жили у підвалі. Ночували на стільцях. Загиблих ховали в клумбах, на дитячих майданчиках", - згадує жителька Маріуполя Юлія Пономаренко. 

У родини було всього 15 літрів бензину. Вони змогли доїхати тільки до Мелекіно. А 19 березня зранку прийшли військові. І сина Юлії забрали. 

"Я запитала, коли він повернеться. Мені відповіли, що скоро. Але син і досі в полоні, в Горлівці", - говорить Юлія.