Моя сім'я змушена була переїхати до підконтрольної України, бо рідне місто окуповане. Втратили все, змогли забрати тільки дві сумки речей та взуття.

Агресор воює не з військами України, а нищить цивільний народ, вбиває дітей, гвалтує жінок…

Ліків не було взагалі. Шокував момент, коли виїхали з дому, а на посту у Василівці були російські військові зі зброєю, вони стріляли, були вибухи снарядів. Син бачив нерозірвані боєприпаси на посту.  У такій обстановці ми пробули 3 доби, а тільки потім до нас дійшла черга на пропуск…