Я була вдома 24 лютого. Прокинулася вранці, збиралася на роботу. І почалося!

Важко було бігати без кінця в підвал, сидіти там годинами. Неможливо було роздягнутися, помитися, нормально поспати.

Вразила жорстокість окупантів до цивільного населення. Інколи важко було купити потрібні ліки, тож купляли замінники, замовляли з інших міст через знайомих, якось викручувалися.

Ми стали більше турбуватися один про одного, живемо разом, ніхто нікуди не виїхав. Працюю там же, де й раніше, змінювати місце роботи не планую.