У мене є чоловік, дитина, живемо поруч з батьками. Під час військових дій нікуди не виїжджали, весь час залишалися вдома. Раніше була стабільність, ми нічого не боялися.
Сім років тому ми вперше почули стрілянину, чуємо її досі. Якщо встигали добігти, сиділи в підвалі, а якщо ні, залишалися біля ліжка.
Побут особливо не змінився. Постійно перебивали трубопровід і не було води. Зараз вона є, але тільки по годинах. Світло і газ були весь час. Батько отримував гуманітарну допомогу, вона зіграла для нас велику роль.
Дуже багато допомагав Фонд Ріната Ахметова. Всі мої бабусі отримували від нього продуктові набори. Червоний Хрест давав коробки з продуктами. Завдяки допомозі батько годував дві сім'ї.
Було моторошно, коли над головою летіли снаряди. Всі наші мрії не про гроші або подорожі. Ми дуже чекаємо настання миру, щоб це швидше закінчилося.