На початку повномасштабного вторгнення Ксенія разом із мамою та старшим братом виїхали з рідного Бахмуту під Ізюм. Сподівалися, там буде тихіше. Та ледь не опинилися у пастці. Зв’язок пропав, обстріли не припинялися. Батько Ксенії зміг прорватися до родини та вивезти до Чернівців. Але усе пережите та побачене дівчинка не може забути. І дуже мріє про мирні часи та життя у безпеці…