"Я, донька, онуки живі, але контужені. Діти кричали", - згадує обстріл будинку маріупольчанка Ірина. Разом із дітьми вона спустилася вниз. Слідом - ще один приліт. Син Ірини 24 лютого записався до тероборони міста. Потрапив на "Азовсталь". І більше жінка його не бачила. Син зателефонував 8 березня: "Мамо, все гаразд, я тебе люблю". А 17 травня потрапив у полон. "Не знаю, як йому зробити передачу. Сподіваюся на обмін усіх на всіх", - каже Ірина.
"Вилетіли всі вікна. Потім ще два прильоти. Вибуховою хвилею приголомшило. Були на кухні. Балкона немає. Кімнату винесло"
Переглядів 521