У перший день війни я почула потужні вибухи. Я з родиною жила в Дергачах, поблизу кордону з росією. У Дергачах війська росії обстрілювали житлові квартали, лікарні та навіть церкву. Будівля адміністрації міста повністю зруйнована і не підлягає реконструкції.

Я з тримісячною дитиною на руках виїжджала з міста. Колони з машин були великими, на кожній автівці було написано «ДІТИ». Я не могла повірити в цей жах.

Зараз я живу в Полтаві. Мої батьки залишились в окупації, але згодом ЗСУ їх звільнили. Я дуже за ними сумую, дуже хочу поїхати додому після перемоги.