Я не повірила, що почалась війна. Коли почула вибухи біля аеродрому, зрозуміла, що почалось найстрашніше. Я була при надії. Тому дуже злякалась, бо була загроза захоплення Запоріжжя. Аби не наражати небезпеку себе і дитину, я виїхала до Львівської області. Там народила дитину, отримала дуже багато допомоги, за що дуже вдячна і фондам, і волонтерам. Потім повернулась до Запоріжжя. 

Мої батьки залишаються під обстрілами в Михайлівці. Дуже хвилююсь за їхнє життя.

Серед моїх знайомих дуже багато загиблих військових. Це мене шокувало найбільше. Сподіваюсь, що наше майбутнє буде мирним, аби не було війни.