Я з села Дубки, це нинішній Коломийський район. Мені 38 років. У мене з дитинства панічні атаки, я приймаю сильні препарати від цього. 

Я лежав у лікарні в Івано-Франківську - там недалеко був аеродром. Я відразу не зрозумів, що сталося, а сестра сказала, що почали бомбити. Я боявся, щоб нас не зачепило. Мене охопила паніка.

Сестра не захотіла лишатися у Франківську, бо бомбили. Вона виїхала, зараз у Лондоні. А я не хочу їхати через здоров’я. Того року в сусіда збирали картоплю, я теж збирав, бо люблю допомагати літнім людям. Після того хазяйка накривала на стіл. 

Тут одна жінка каже: «А ви бачили, що дві ракети полетіли? Десь за 100 метрів». Я від страху аж присів. Усі дуже боялися, щоб у нас ракета не влучила.

Я вважаю, що війна ще не скоро закінчиться, оскільки я спираюся на історію, аналізую дані.