Я прожила вісім місяців в окупації. Під бомбардуваннями ходила на роботу – я працюю медиком у морзі. Найстрашніше було збирати тіла людей по шматках після обстрілів. Не забуду це ніколи. Серед загиблих були і молоді, і люди похилого віку.

З продуктами у місті були проблеми, адже магазини не працювали. Аби прогодувати онуків, я додавала у млинці дерть замість муки. Воду я з чоловіком набирала в річці.

Місто постійно перебувало під обстрілами, ми гасили полум’я сусідніх будинків, аби вогонь не розповсюджувався далі.

Коли ЗСУ визволили Снігурівку, я не могла в це повірити. Раділи всім містечком. Зараз я сподіваюсь на перемогу та настання миру в Україні.