Валентина родом з Алчевська Луганської області, який був окупований росією ще у 2014 році. Тоді вона переїхала до Одеси на реабілітацію за станом здоров’я, проте залишилась тут назавжди. Дівчина каже, що жодного разу не пожалкувала про таке рішення, хоча з початком повномасштабного вторгнення їй знову довелося пережити вибухи і обстріли, знайомі ще з 2014-го. «Почула вибух о 5-й ранку і ледве не впала з ліжка, це було дуже страшно», — згадує Валентина. Стримувати емоції та піклуватися про своє здоров'я — її головне завдання, але нервова система не витримує. Із сумом дівчина думає про те, що не може повернутись додому і завжди здригається, коли чує чергові вибухи.