Мене звати Вікторія. Мені 10. Ми із Запоріжжя, нікуди не їздили, боїмося, і тут страшно, бо ракети літають над домом, бахають гучно. Тато на заводі працює, але завод закривають, директор так каже, мама сумує, в неї болить спина, але вона гуляє все одно зі мною, ще є два коти, ми їх на вулиці взяли, хтось їх вигнав з дому. 

Моя бабуся залишилась у Сєвєродонецьку і не може виїхати до нас, мама плаче, бо не чула бабусю вже більше року. Мої друзі всі поїхали за кордони, я сумую, але вірю, що скоро настане перемога наша, Зеленський наш самий найкращій!!!

Я мрію про перемогу нашу, щоб путін здох і хочу ще велику книжку про пригоди з картинками, і солоденьке щось!! Дякую дуже!