Надія Дмитрівна виїхала від обстрілів в Оріхів, а коли окупанти почали нищити місто, поїхала до Запоріжжя

Ми жили в селі Щербаки, потім виїхали до Оріхова. А коли і там почалися обстріли, то поїхали в Запоріжжя. Я працювала, а зараз на інвалідності.

24 лютого я зранку прокинулася, щоб управлятися по господарству і почула вибухи десь віддалено. Потім ми місяць жили в окупації. Було страшно, коли росіяни ходили по селу зі зброєю, оглядали все.

Коли почали стріляти по селу і ракети полетіли над головою, я не витримала і поїхала. Від прильотів гинули люди, руйнувались будинки. Таке боляче бачити.

Виїжджати було небезпечно - працював снайпер і можна було потрапити під обстріл. Ми виїжджали своїм авто, було страшно, але, на щастя, вибралися.

Тварини наші там залишилися, за ними сусіди наглядають, годують. Хочеться, щоб був мир і ми повернулися додому.