Коли почалась війна, мені стало дуже страшно. У місті не працювали магазини та аптеки. Ми з чоловіком – пенсіонери. Ми намагались на всьому економити. Чоловік хворів. Потрібні були медикаменти. Замовляли волонтерам, вони привозили.
З міста евакуювались, пожили на чужині та й повернулись додому. Потім чоловік помер і я залишилась одна. Зараз мені допомагає підтримка сусідів. Мене радує, що всі об’єднались. Сподіваюсь, що перемога буде за Україною. Дуже хочеться миру.