Грабар Мікаела

8-г клас, Мукачівський ліцей № 6

Вчителька, яка надихнула на написання – Кекляк Марина Федорівна

Війна. Моя історія

Ще ввечері 23.02.22. навіть уявити не могла, що таке може статися. Я виконувала своє домашнє завдання, збиралася до школи. Вже прокинувшись вранці 24.02.22 о 7.13, я ще нічого не усвідомлювала, тому з веселим настроєм пішла збиратися до школи. Та одне, що мене збентежило-це настрій батьків. Вони метушилися, дзвонили всім рідним,які на той час були в найгарячіших точка України. Незважаючи на це, я все одно пішла до школи та дізналася від своїх друзів,що почалась війна. Я робила вигляд, що знаю про це, та насправді, десь у глибині душі, я не могла в це повірити. Прийшовши до школи , я сподівалася побачити своїх подруг, але їх в школі небуло. Минуло 2 години від початку уроків, але думка про те, що війна почалася війна, мене не покидала, тому сконцентруватися на уроках було дуже важко. Відмінилися всі мої додаткові заняття ,тренування, які мали відбутися в той день. Прийшло повідомлення,що дітей повинні забрати батьки, бо ніхто не знав ,що буде далі. Прийшовши додому, відчула якийсь спокій, бо не було шуму, гаму, плачу, крику ,який був у школі ,тому відчула себе у безпеці. Не хотілося нічого,окрім того, щоб все це якнайшвидше закінчилося.

Ввечері, коли вся сім’я була вдома, мені було спокійно ,бо всі мої найрідніші були поруч. Але дивлячись на ті кадри ,якими заповнило всі соцмережі, було лячно. Вся Україна «тікала» від цієї страшної війни, всі хотіли вберегти себе та свої сім’ї. Я проживаю на Закарпатті, в Мукачеві, тому не почула цих страшних вибухів, які почула вся Східна Україна. В березні 22 приїхали знайомі з Житомирської області, яка також зазнала поразки.

Зараз 2023… Після початку війни я усвідомила цінність життя. Війна змінила все, і мою думку про країну-терориста .Я не спілкуюся російською мовою і ніколи не буду. Мені довелося подорослішати, у випадку чого-небудь швидко реагувати. Війна змінила мене на краще, вона як еволюція, коли можливо зробити неможливе – подолати.