У Кремінній були сильні обстріли. Місто руйнували градами, ракетами й снарядами. Людям доводилось сидіти у підвалах. 

Я не чекала погіршення ситуації та виїхала восьмого березня. Спочатку - до Лиману, потім потягом виїхала на Полтавщину. Звідти дісталась Польщі. Потім повернулась до України. 

Найбільше мене шокують новини. Важко читати про обстріли міст та загибель людей. Мені здається, що війна не закінчиться ніколи. Мрію про власне житло. Важко орендувати квартиру. Мені ні до кого поїхати.