Нікієнко Дар’я, учениця 9 класу Хотінського ліцею

Вчитель, що надихнув на написання есе - Коваленко Лариса Іванівна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Я – українка. Я вірю у велику силу цього слова. І саме тому, що я українка, я духовно стійка, незламна і непохитна. І от саме зараз я уявляю себе на вершині гори: голова моя уквітчана дуже гарним, різнобарвним вінком, жовто-блакитні стрічки якого спадають на мої заплетені коси. А яка на мені чародійна українська сорочка! Так, я надзвичайно пишаюся, що я – українка.

На превеликий жаль, українська нація знає, що таке біль. Біль, який точить душу. Але нас не зламати.

Сила і незламність українського народу в тому, що ми бачимо зло, яке огидно ввірвалося до нас з війною і при цьому ми не стали озлоблені між собою, навпаки, ми стали більше підтримувати один одного. Я вважаю, що будь-які випробування здатен пройти той, хто народився саме в Україні.

Замислюючись, я запитую у самої себе: «Як може людина водночас багато відчувати, і не відчувати нічого?». Сила в незламності, терпінні, добрі. Тільки українська нація ніколи не стане на коліна, якщо принизити гідність країни. Незважаючи на будь-які обставини ця нація БУДЕ ЖИТИ, відновлювати зруйноване, займатися домашнім побутом, садити квіти і т.д.

Хто, як не українець, може під націленим на нього дулом автомата ворога твердо сказати: «Слава Україні»? Кожен із нас знає цю реальність, і, я гадаю, кожен із нас зронив гарячу сльозу, як вдячність нашому герою, який довів, що наша нація незламна.

Зараз для України дуже тяжкий час. Нам треба вистояти. Ніч змінює день, а, значить, незабаром з’явиться світло. Нам треба триматися одне за одного.

Я, наприклад, відчуваю, що бути українкою – це моя суперсила. Відчуваю в собі дух сильних пращурів. І, що аж мені цікаво, відчуваю силу, що мені дає рідна мати-земля, блакитне небо і все, що навкруги. Звісно, я впевнена, недарма у мене такі відчуття, адже я живу на своїй Батьківщині. Тут я можу вільно жити, а тут ще й може літати мій нездоланний дух.

Заради Перемоги я живу. Я незламно хочу вистояти цю війну за будь-яких обставин. Таких як я на українській землі сила-силенна. І ми вистоїмо. Ми неодмінно переможемо.

На завершення я хочу висловити відомі всім слова: «Цінуйте кожну хвилину свого життя, бо іншого вже не буде». Слава Україні!