Тетяна Миколаївна зі Степногірська розповідає, що з перших днів повномасштабної війни стало ясно, що треба їхати в безпечне місце, але такої можливості не було. Деякий час пристосовувалася до нових реалій без світла та води. З вікон свого будинку бачила, як російські військові обстрілюють трасу, виїжджати кудись дуже боялася. Однак обстріли в селищі ставали дедалі частішими та ближче до будинку, жінка зважилася на переїзд до Запоріжжя.