Василь Олександрович потрапив під ворожий обстріл в рідному Оріхові. Чоловіка врятував його ж автомобіль.

Він бачив, як ворожа ракета влучила у житловий будинок поруч з ним. Сховавшись за машиною, чоловік зміг уникнути поранень від уламків і отримав лише контузію. Василь Олександрович пригадує, як бомбу скинули й на підприємство, де він працював за мирних часів.

Приліт, розказує чоловік, був і в волонтерський центр, де працювала його дружина. Приїхавши туди на місце, Василь Олександрович бачив закривавлених людей і допомагав пораненим.

Його рідне місто Оріхів перебуває під обстрілами й вдень, і вночі. Через постійні обстріли на сьогодні у місті майже не залишилося неушкоджених будівель, там немає ані світла, ані води, ані газу.