Ранок 24 лютого 2022 року для Наталії почався з смс від друга, який повідомив про повномасштабне вторгнення. Потім зателефонував син, який є військовослужбовцем, і запевнив, що все буде добре. Наталія мала тривожну валізку, але вирішила залишитися в Києві, переживаючи жахливу невідомість і страх.

Її син боронив Маріуполь і був на зв'язку до травня 2022 року. Останнє повідомлення він надіслав перед виходом з «Азовсталі», зберігаючи впевненість, що скоро повернеться. Але вже понад два роки він перебуває у російському полоні. За цей час у Наталії не було з сином жодного зв'язку, лише короткі повідомлення від побратимів, які поверталися після обмінів.