Лідія Володимирівна розповідає, що побоялася залишатися в окупованій Василівці, бо весь час були вибухи й у перші дні повномасштабної війни поїхала до Запоріжжя. Жінка довго не могла повірити у найстрашніше, все здавалося сном. Чоловік героїні лишився вдома, а вона орендує житло в обласному центрі. Її найголовніше бажання – повернутися додому.
.png "Він був справжній герой")
.png "Привезли Катю додому, поховали в садку")
.png "Імена")
