Я жив у Селідовому. Після початку війни росіяни почали захоплювати місто. Обстріли були дуже сильними. У мене була паніка, я не розумів, що робити. Мене шокувало, що неможливо було спокійно навіть попити кави. Я часто бачив вранці, як летять ракети. Розумів, що наступного разу може прилетіти і до мене. Ситуація почала загострюватись, я вирішив виїжджати. Зараз живу в Полтаві. Тут складно знайти роботу. Доводиться винаймати квартиру. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться, а я зможу знайти нове житло.