Я жила у Слов’янську. Під час обстрілів ховалась із дітьми у підвалі. Було дуже страшно за життя. Я втратила роботу, грошей не було. У магазинах не було продуктів. Найбільше мене шокували обстріли. Мого вітчима вбили - ця подія для мене найстрашніша за весь час війни. 

З дітьми я виїжджала у Чернівецьку область, але потім вирішила повернутись. Все ж таки вдома краще, хоча і страшно.

Зараз я живу одним днем і сподіваюсь на краще.