Софія чула автоматні черги й вибухи снарядів ще до свого народження, вона народилася 2015 року. Зараз, коли чує, що стріляють, здригається – боїться.
Я згадую, як я вагітна, з животом, о другій-третій години ночі підскакувала різко й разом із сім'єю лізла до підвалу, коли починалися обстріли.
Наша вулиця в Талаківці найбільше розбита, і до нас снаряд прилітав, врізався в підлогу, але не розірвався. Добре, що нас тоді вдома не було.
Важкі часи зараз, без запасу з городу не вижити.