Мені 40 років, працюю, розлучений. Маю дитину. 

Перший день війни розпочався з вибухів. Було страшно, мені прийшлося виїхати на роботу і евакуювати підприємство.

Я відчув найбільший шок, коли я був вдома, а в п’ятдесяти метрах прилетів снаряд і вилетіли вікна.

Дружківка пів року жила без води. Це було дуже тяжко. Приходилося їздити за водою, розвозити. Я возив воду родичам і знайомим.

Важко навіть сказати, коли війна скінчиться. Не знаю, що завтра буде.