Сальнікова Маріам

Запорізька гімназія № 45 ЗМР, учениця 10-В класу

Учитель, який надихнув - Перелигіна Вікторія Андріївна

“Моя Україна майбутнього”

У нашій країні триває жахлива війна. У кожного вона щось забрала і змінила життя. Скільки людей довкола, які втратили родичів, друзів, знайомих та свої домівки! І мені також через це довелося покинути своє звичайне місце проживання: постійні вибухи дуже лякають, і життя з думкою, що кожної миті можна залишитися без дому, не дає спокою.

Я вважаю, що в мене та в усіх інших українців є бажання бачити у майбутньому нашу країну квітучою, незалежною, вільною та щасливою. Я прагну зробити внесок у подальше життя моєї держави.

По-перше, мені б хотілося додати в наше майбутнє щось своє, особисте, індивідуальне. Адже українська народна культура є неповторною та неймовірною, і я бачу себе її невід’ємною частиною. Саме можливість долучитись до майбутнього українського мистецтва надихає мене на створення різних витворів, які я презентую на уроках, дарую друзям за кордон, передаю нашим захисникам.

По-друге, звісно ж, хотілося б, щоб в Україні більше громадян почали розмовляти на нашій квітучій рідній мові. Тому потрібно починати з себе: старанно вивчати українську мову в школі або самостійно, читати літературу, дивитися фільми та мультфільми українською, розмовляти з людьми, практикуючи мову та надихаючи людей своїм прикладом.

Я впевнена, що ми переможемо, і я буду жити у незалежній, незламній, вільній та квітучій країні. Я щиро бажаю Україні та всім українцям найкращого

життя й буду робити все можливе заради нашого вільного майбутнього у вільній державі.